Трі рівня соціально-психологічної адаптації дошкільника до школи 
Початок навчання 6-річних і підготовка до нього пов'язані з необхідністю врахування низки важливих психологічних закономірностей розвитку дітей цього віку. До них можна віднести назрілі протиріччя між збільшеними інтелектуальними можливостями дитини і специфічними «дошкільними» способами їх задоволення. На думку А.Л. Венгер [8], інтелектуальна сфера дитини не тільки в певній мірі вже готова до систематичного навчання, але і вимагає його. Це протиріччя розповсюджується і на особистісну сферу. 
У цьому віці дитина прагне до самоствердження у таких видах діяльності, які підлягають громадській оцінці і охоплюють сфери життя, раніше недоступні дитині. 
Іншими словами, дитина не тільки готовий прийняти нову соціальну позицію школяра, але і починає прагнути до неї. 
Важливою особливістю психічного розвитку старшого дошкільника є загострена чутливість до морально-психологічним нормам і правилам поведінки і, по-друге, готовність дітей до оволодіння цілями й способами систематичного навчання. Говорячи словами Л.С. Виготського, в цей період здійснюється перехід від навчання з його власною програмою до навчання за програмою, заданою дорослими. Можна сказати, що в цей період виникає стан, який можна назвати обучаемостью.
Сензитивність цього періоду чітко проявляється і в процесі освоєння грамоти. Якщо ми упустимо момент, запізнилися з навчанням грамоті, її засвоєння буде проходити з великими труднощами. 
Зі сказаного можна зробити висновок, що цілеспрямований педагогічний вплив є в цей період визначальним фактором психічного розвитку дітей. І важлива роль тут належить сім'ї. Саме тому це питання буде розглядатися більш докладно нижче в моїй роботі. 
Необхідно, щоб дитина пішла до школи фізично розвиненим, міцним, здоровим. Адже значною мірою його успіхи в школі будуть залежати від його фізичної готовності до неї, здоров'я. 
В даний час дитині - першокласнику необхідна витривалість-найважливіша фізична здатність, яка найтіснішим чином пов'язана з працездатністю, якістю, без якого неможливий успіх у будь-якій справі. Витривалість необхідна дитині, щоб опанувати програму, передбаченої для першокласників у школі. 
Спеціальні дослідження показують, що позитивний вплив на фізичну працездатність дітей цього віку, що навчаються в школі, надає збільшення мимовільної рухової активності і цілеспрямоване, з акцентом на точність виконання рухів,розвиток у дітей рухових навичок під час щоденного проведення динамічних пауз на свіжому повітрі , навчання плаванню в басейні, проведення ранкової гімнастики. 
Однак, очевидним є те, що однією фізичної готовності для успішного навчання в школі явно мало. Необхідна готовність дитини до зміни свого соціального стану. Цей процес адаптації, або звикання, підпорядковується особливим психологічнимзакономірностям, які дуже важливо враховувати при роботі з першокласниками. 
Соціально-психологічна адаптація являє собою процес активного пристосування, на відміну від фізіологічної адаптації, що відбувається як би автоматично. 
З соціально-психологічною адаптацією справа йде інакше: щоб адаптуватися, необхідно докласти спеціальні зусилля. 
Відносини з середовищем, до якої треба пристосовуватися, тут інші. Педагогу треба допомогти дітям адаптуватися в нових соціальних умовах. Але адаптуватися доводиться не тільки дитині до класу, до свого місця в школі, до вчителя, а й самим педагогам - до нових для них вихованцям, а батькам - до своєї дитини, який тепер став школярем. 
Початковий етап перебування в школі якраз і є період соціально-психологічної адаптації дитини до нових умов. Результат адаптації - адаптованість, яка представляє собою систему якостей особистості, умінь і навичок, які забезпечують успішності подальшої життєдіяльності. 
Діти далеко не однаково легко «вживаються» в нові умови. У ході дослідження, на які посилається А.Л. Венгер, виявлено три рівні адаптації дітей до школи. 
1. Високий рівень адаптації. 
Першокласник позитивно ставиться до школи, що подаються вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко; глибоко і повно оволодіває програмним матеріалом; вирішує ускладнені завдання, старанний, уважно слухає вказівки, пояснення вчителя, виконує доручення без зовнішнього контролю; проявляє великий інтерес до самостійної навчальної роботи ( завжди готуватися до всіх уроків); громадські доручення виконує охоче й сумлінно; займає в класі сприятливе статусне положення.